«Милосердний Господь посилає на бездоріжжя історії тих, хто чує голос апостолів…» Одним із них є Шевченко. Не був, не став, а є… І скільки б не сплинуло ліку життя, Він стоятиме понад часом і моральними вимірами.
Прикро, але люди такої величі часто закарбовуються в народосприйнятті як усталений геніальний образ. І наступні покоління відтворюють про Нього зі сприйняття усталених догм наставників. Але ж вони не ми… І мають право розуміти Його слово через призму свого часу, нехай навіть зовсім кардинально по-іншому.
Саме власне бачення Генія-Українця відобразили старшокласники Калуської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 в діалозі поколінь «Під знаком високого духу», який зорганізували 15 березня 2018 року для однолітків та педагогів закладів загальної середньої освіти міста.
Звичайно, творчим і справжнім є той учитель, котрий власне бачення Шевченкового слова не навʼязує вихованцям, а в синтезі думок поетового слова та сучасного простору відшукує непізнане, незнане, закодоване. Те, що призначене, цьому виміру часу й поколінню. Бо по-іншому Він і не був би Генієм.
Такими наставниками в організації дійства стали вчителі-словесники Оксана Яворська та Лариса Кучма. Мудре митцеве слово, беззаперечні факти з його життя та розмірковування відомих постатей про нього вплелися в досконалу книгу «Шевченка вільного духом і помислами, а не згорьованого кріпака».
Учасники дійства заново прочитували одвічні слова Пророка… Не мученика, не самітника… А людинолюба й шукача. Кожен із присутніх мав змогу замислитися над пізнанням свого Шевченка, не типового поета нації, а того, який близький йому зокрема, його душі.
«Попри всі обставини й культи вождів, запаморочених сваволею, народжуються ті, хто несе світло на свою Гору, хто гідний свого Бога і свого Пророка, хто повірив у його правду…», - ствердно звучало з уст школярів. Але не може слабкий духом навіть уголос промовити таке.
Сподіваймося, що то і є ті, хто за силою власною понесе світло й зміни, утіливши найсвітліші помисли Пророка в життя.
